Літпроцес

Золота осінь Віктора БОЙКА

Опубліковано | жовтня 15, 2018 | Прокоментуй!

Сьогодні відзначає День народження Віктор Бойко – відомий український поет, перекладач, педагог. Спасибі Вам, Вікторе Степановичу, за земні турботи про всіх і кожного, за яв віршового рядка, багаття творчого злету небаченої сили й битий шлях боротьби за духовність, українськість Харкова. З роси й води! Натхнення Вам, Вікторе Степановичу!

І нам – на Ваше свято – подарунок: вірші Віктора Бойка:

 

*  *  *

Старих листів торкатися боюсь,

у них – колишні друзі та знайомі,

а я – незваний гість в чужому домі,

хоч, може, душу там лишив свою.

Отож з душею стрітися забрів

з майбутніх днів, досвідчений і сивий,

але чомусь озватися несила

на погляди запитливі з-під брів.

Бездушному простіть, старі листи,

чи й не надбав цим почужілим людям!..

Лише знаття, що з нами тими буде.

Й ні краплі змоги лихо відвести.

 

12.08.1993

Читати далі

---

Подільська осінь у Харкові

Опубліковано | жовтня 2, 2018 | Прокоментуй!

---

Устигніть подати рукописи на семінар “Молода Слобожанщина”

Опубліковано | серпня 14, 2018 | Прокоментуй!

Спливає термін подання робіт на семінар – до 15 серпня 2018 р., як виняток роботи прийматимуться до кінця поточного тижня.

Семінар відбудеться у вересні (вікових обмежень немає; не члени Спілки письменників)!

Подавати добірки обсягом до 20 сторінок за номінаціями “Проза”, “Поезія”, “Драматургія”, “Публіцистика”, “Переклади”, “Література для дітей” на адресу litkharkiv@gmail.com із приміткою “Молода Слобожанщина”. Додати контакти – мейл, телефон.

---

Новий номер журналу “Славянин” побачив світ!

Опубліковано | серпня 14, 2018 | Прокоментуй!

Вийшло чергове число журналу “Славянин”. У номері: Читати далі

---

ЦЯ КНИГА (про збірку поезій Ольги Тараненко «Перейми»)

Опубліковано | серпня 14, 2018 | Прокоментуй!

Це книга-рана. І ліки. Давно не тримала такої в руках. Рідна, різна, вразлива і грізна.

Книжка-світ, книжка-дім, книжка – обійстя. Заходиш/народжуєшся – «Сотворення світу» – ти по-сковородинівськи вільний, незалежний, невпійманий. Потрапляєш у чотири стіни – «Спотворення світу» – «І живе стало, мов мертве, / таке скалічене, покривлене…» І нікуди не дітись від хижих звірів, хаосів, криків, катастроф, хакерів, істерик, мейлів, лайків, бомб, чарок – у світі, і найболючіш – у самому собі! Та поміж численних руйнівних звуків раптом чуєш тихий ґелґіт і шарудіння десь угорі. Виходиш у другі двері – і ти в саду, де грушка, де дощ, де гриби, де сосни й вітер-диригент. Підводиш очі – а на даху твого дому не супутникова антена, а… лелече гніздо. І малеча пороззявляла роти в небо – скоро прилетить мама. І Бог угорі. Ось чим серце заспокоїться. І стає просто й тихо. І народжується відповідь: «Любов, слово і добре ставлення до людей – цим і тримаємось». Так говорить Ольга Тараненко.

Читати далі

---

“Перейми”: нова книга поезій Ольги ТАРАНЕНКО

Опубліковано | серпня 14, 2018 | Прокоментуй!

Завантажити книгу можна тут

Воно й непогано, що людина нібито може все, але це все має свої межі. І в натурі людській ходити біля тих меж і принюхуватись, і приглядатись, і пробувати визирнути, а що там – по той бік? Та про це щодень, звісно ж, не думається, а просто живеться. І життя, на перший погляд, вічний броунівський рух людських душ і доль, що матеріалізуються… Дороги – биті шляхи, стежки, автобани, не помітні оку сліди трасуючих куль (але ж вони поціляють!)… І це все заразом – одне ціле, один вселенський організм людства. І кожна твоя або чиясь мить (болюча, радісна, пронизана відчаєм, надією, світлою любов’ю, чорнотою ненависті, ущипливою заздрістю, самопожертвою – та хіба все перелічиш, що стається за одну-єдину мить!) в нас, з нами, поряд і далеко, але все одно якимось чином нас торкає.
Автору хотілось спробувати вирвати певну мить і розгледіти її – мить буденного життя. І передати цей видимо-невидимий зв’язок усього з усім, і осягнути цей взаємовплив, один кінець якого народження, а інший – смерть. Або навпаки: смерть як поштовх до народження.

---