Публікації за тегом "Ірина Мироненко"
Художниця на даху дому пілігримів – додатковий арт-об’єкт
Опубліковано | 12 Жовтня, 2019 | Прокоментуй!
Друга неділя жовтня – щорічне професійне свято України – День худо жника. Династії художників зустрічаються так само, як і літературні родини. Наталя Скринник – із роду, де малюють батьки і сестра. Звично для столиці, нетипово для Краснограда, де хоч і є картинна галерея, створена ще Наталчиним хрещеним батьком, але мистецькі, дизайнерські чи поліграфічні замовлення не засипають професіоналів. Тож Скринники охоче долучаються до різних справ не тільки у Краснограді. Щедрим на пленери став для Наталі 2019 рік. Чекав на її повернення з різних доріг домашній улюбленець Вавель, який виріс із вуличного крихітного знайди. Королівське ім’я дали кошеняті, бо тоді дочка була на пленері у Кракові.
Читати даліВідчинився балкон і туди пішла дорога з віршів (радіопрезентація посмертної збірки)
Опубліковано | 23 Вересня, 2019 | Прокоментуй!
Олену Голуб знають як поетесу більше на Заході України, ніж на її рідній Харківщині. Сини її народилися у Тернополі, молодша донька – на сході, у Малій Данилівці. Олена вчителювала, для часопису «Слово між нами» перекладала тексти.
У січні 2019 р. радіопрограма «Муравський шлях» розповідала про її трагічну загибель на трасі у передмісті Харкова. Тоді друзі й рідні збирали матеріали й кошти, щоб побачила світ «Пелюстка з Божого саду». І ось ця книжка на студійному столі.
Читати даліЛітературу і театр аналізує психіатр (Зустріч на тлі 100-річчя Інни Христенко)
Опубліковано | 4 Вересня, 2019 | Прокоментуй!
Весільне фото Інни Христенко і Ріхарда Дюрнера бережно передавали по рядах у Харківському письменницькому клубі, доки про дружбу з нею розповідав лікар-психіатр Олександр Плотников. Цей знімок я бачила в руках Інни Митрофанівни наприкінці 90-х. «Щасливі дідусь і бабусі», – з посмішкою говорила мені невисока енергійна жінка, якій личило бути саме дитячою письменницею. Вона у різні десятиліття ніби гралася у піжмурки то з репресіями, то з війною, то з післявоєнним повсякденням. Заняття літературою – по-своєму діагноз. Але іноді навіть доброзичливий погляд лікаря підбадьорює пацієнта, який йому довіряє. Багато хто з харківських літераторів радився із Олександром Плотниковим, шукав розради у психологічно важких ситуаціях. Тому й запросила після вечора пам’яті Інни Христенко психіатра із півстолітнім стажем роботи Олександра Георгійовича до радіостудії.
Читати даліМайже 30 молодих поетів з 8 країн створили «музей різноперих емоцій»
Опубліковано | 3 Червня, 2019 | Прокоментуй!
Так про емоції написала Катерина Бойко (Теліга) із Запоріжжя. Вона цього року перемогла у конкурсі «Міжнародна слов’янська поетична премія». Катерина викладає історію у школі, пише також прозу, у якій звертається і до давніх століть, і до часів Світової війни. Конкурси для неї – і самоперевірка, і розширення знайомств.
Цьогорічні особливості конкурсу, започаткованого і шість років поспіль проведеного у Харкові, прокоментував голова журі, письменник і науковець Сергій Шелковий ( на фото в радіостудії).
Теги: Ірина Мироненко > Катерина Бойко (Теліга) > Катерина Карабєн-Фортун > Лесик Панасюк > Міжнародна Слов'янська поетична премія > Сергій Шелковий
Дисидент із Балаклії першим помітив талант літстудійця Анатолія Перерви
Опубліковано | 12 Квітня, 2019 | Прокоментуй!
«Як даровано мало часу мені, щоб про це розказати тобі». Рядком Анатолія Перерви починаю нотатки до його 70-річного ювілею, який відзначаємо вже без нього. Чи не найчастіше цитують ось цю поетову строфу:
Я плачу за днями, що легко минають,
А їх не зупиниш слізьми чи словами.
Я плачу за всім, що не з нами. І навіть,
коли Ви зі мною, я плачу – за Вами.
Теги: Анатолій Перерва > Володимир Стальний > Ірина Мироненко > Ольга Бертелсен > Ольга Різниченко > Ольга Уліщенко > Ольга Черемська
«Ще прийдуть ті, кому цікаві ми». Радіопрезентація ювілейної книжки Олександри Ковальової
Опубліковано | 17 Грудня, 2018 | Прокоментуй!
Сучасний читач звик до коротких назв книжок віршів. Часто це взагалі одне слово. Олександра Ковальова назвала своє майже «вибране» довгим рядком «Незглибиме літо Батьківщини». Чому так?
Олександра Ковальова. Назва мала бути інша, а цю мені підказала харківська поетеса Ольга Тільна. Це рядок із вірша «Він стояв у запраній сорочці на високім березі Дінця». Багато сумних сторінок в нашій історії, а літо дуже любив Григорій Сковорода. «Літо – пора вождєлєнная», – писав він. Я теж дуже люблю літо. Читати далі
Харків-61002, вул. Чернишевська, 59; (057)700-40-58; електронна адреса: kharkiv.nspu@gmail.com
Підтримка сайту: Андрій Пеляк