Новинки

«МОЯ ЄДИНА СВІТЛА ЦЯТОЧКА В ЖИТТІ»

Опубліковано | 27 Травня, 2016 | Прокоментуй!

          Древній художник, ілюстратор книжок для східного правителя, коштовні рукописні фоліанти супроводжував зображеннями себе і своєї коханої. Себе завжди малював червоною фарбою, а її — синьою. Ніби порівнював із стрімкістю вогню й недосяжністю неба.

Наш сучасник Олександр Шугай написав книжку про реальну пару, в житті якої були схід (Азія) і Західна Європа, Харків і Соловки, кольори страждань і короткого щастя. Хист до малювання мали і він, і вона. Він нібито розписав у степу капличку на місці падіння метеорита, вона подарувала йому автопортрет у східному вбранні, з напівзатуленою покривалом половиною обличчя — аби виразнішими здавалися темні очі. Той малюнок буде над його робочим столом до останніх днів життя. “Цвіт вишні, або Втрачене кохання Василя Мисика” (оповідь у листах і документах — з коментарями). Так повністю названо книжку, яка починається листом 1932 року. Читати далі

---

Олександра Ковальова. Вага апокрифічного слова

Опубліковано | 19 Травня, 2016 | Прокоментуй!

Тема мандрівки, мабуть, найвдячніша та найпоширеніша  тема в поезії. З піснею на устах мандрував лицар, за ним услід відправлявся, підспівуючи  в такт крокам, поет-підмайстер, за ним романтично налаштований дивак і т. д. і т. п..  Мандрівкою в часі є саме людське життя. З мандрівки постають враження, з враження – апокрифічні, чи, навпаки, не апокрифічні тексти.

«За вікном промайне пілігрим» – так починається мандрівка. Чи кожен може стати цим пілігримом? Ні. Це «скаже ворожка». Є потаємні сили, які багато що (та, власне, все) вирішують у людському житті.. І стежина від вікна проляже не  будь-куди (в ліс, гори, море), вона проляже  саме туди і саме так, «як скаже ворожка».  У нашого ліричного героя вона пролягає степом… Читати далі

---

Олександра Ковальова. Сонце в жалобі (рецензія на книжку Віктора Пінченка «Облученная муза», Харків, «Майдан», 2016)

Опубліковано | 13 Травня, 2016 | Прокоментуй!

         Людина – істота оптимістична. Знаючи, що рано чи пізно помре, вона  не думає про смерть. А от коли трапляється велике горе, різні люди реагують на нього по-різному. Спектр емоційних реакцій та душевних станів тут надзвичайно широкий і строкатий: гнів, поклик  порятувати ближнього, помогти йому; інший напрямок – паніка, страх, переляк, безсилля, бажання сховатися за спиною ближнього; ще інший – цинічне намагання підставити свого ближнього, за будь-яку ціну обійти загальне лихо, на фарисейський лад виправдовуючи свої підлі вчинки, мовляв,  жертви має принести хтось інший, тільки не я, бо я з надто дорогої матерії…

Минуло 30 років з дня чорнобильської трагедії. Виплакано море сліз матерів, дружин, сестер  усіх мертвих і живих чорнобильських героїв. Розлито море брехні. Украдено мільярди грошей у різних валютах. І люди з цим живуть. Отже, люди – істоти оптимістичні. Знову ж таки, кожен на свій лад залежно від міри совісті. У поета ця міра особлива, та ще як він сам побував у чорнобильському пеклі, сам  горів у чорнобильських пожежах, сам був засипаний чорнобильським попелом… Читати далі

---

Поетичний тур Ростислава Мельникова

Опубліковано | 21 Квітня, 2016 | Прокоментуй!

Завершився поетичний тур Ростислава Мельникова, у ході якого в Харкові (6.04.16), Києві (7.04.16) та Львові (8 і 9.04.16) пройшли презентації нової книжки автора “Апокрифи степу”. Заходи відбувалися в мережі книгарні “Є”, а ще дві зустрічі – у Львівському національному університеті (на філологічному та журналістському факультетах). За матеріалами харківської презентації Світлана Авер’янова підготувала радіопередачу, яку й пропонуємо вашій увазі. Візуалізація – Мілени Ковальської. Світлини Максима Холявіна, Юлії Гуш та Віталія Квітки.

---

Під знаком Мисика: антологія сучасної української поезії

Опубліковано | 21 Березня, 2016 | Прокоментуй!

Книга з такою назвою побачила світ у видавництві “Майдан” і була презентована 23 березня 0 16:00 у Клубі письменників. Упорядкована О. Ковальовою, антологія включає твори харківських авторів, чиї перші кроки в літературі були зроблені в силовому полі естетики та життєвого прикладу Василя Мисика. Це поети В. Бойко, В. Романовський, О. Ковальова, А. Перерва, Л. Тома, Н. Матюх, В. Науменко, О. Ковалевський, О. Тараненко, В. Верховень, І. Мироненко.

---

О. Ковальова. Відгомін розчахнутого світу (рецензія на книгу Валентини Овод)

Опубліковано | 1 Березня, 2016 | Прокоментуй!

«У розчахнутому світі» – так називається нова книга прози Валентини Овод.  Як підзаголовок іде перелік жанрів, з котрими читач має зіткнутися в книзі.  Це, очевидно, просто загальне означення, а читач має сам відгадати, що саме він читає: новелу чи оповідання. Надто все це жанрове розмаїття розмите, це скоріше своєрідний ребус для читача. З етюдами простіше, а от знайти критерії поділу на оповідання та новели навряд чи  наразі можливо, і навряд чи в цьому є нагальна потреба.

Процес читання цілком захоплює  твою читацьку увагу, вона повністю прикута до змісту, до розгортання сюжетів, сприйняття та осмислення психологічних деталей, до самої нарації, такої невимушеної і позірно невигадливої, що, здається, маєш справу не з художнім твором, а з явищем природи.  Однак, в літературі, як і в інших видах мистецтва, природність та позірна простота – то передусім є свідченням майстерності автора та його граничної щирості.  Адже саме щира сповідь лежить в основі кожного твору. Читати далі

---