Події

«…Одначе не треба, не треба тужить»
(війна і радіо: Петро Гайдамака і Федір Приходько)

Опубліковано | 11 Лютого, 2022 | Прокоментуй!

«Радіо і довіра» – основна тема Всесвітнього дня радіо за версією ЮНЕСКО та ООН  2022 року.Його відзначають у різних країнах 13 лютого, бо саме післявоєнного 1946 року вперше вийшло в ефір Радіо ООН. Світу як тоді, так і зараз бракувало довіри. Тож розповідь про двох керівників Харківського обласного радіо  у період війни Другої світової та пізнішої – «холодної» пишеться у мене під внутрішній мотив «Од Сяну до Дону дорога лежить. Розсідланий кінь по дорозі біжить». За безхитрісною назвою вірша Леоніда Первомайського  «Пісенька» 1942 року зазвучав новий баладний твір про вічне втручання війни у кохання.  Музику написав  майбутній радіоначальник, композитор Петро Гайдамака.

У посвідченні 1942 року вказано, що Первомайського призначено інструктором-літератором фронтового радіо Південно-Західного фронту. Гайдамака тоді працював у музичному відділі на радіостанції імені Тараса Шевченка, яка вела мовлення на окуповану гітлерівцями Україну.

         60-70-і роки – то вже період світових протистоянь ідеологій та накопиченої зброї. Радіочас Федора Приходька, автора єдиної збірки новел. Отож як перепліталися війна і музика, література і радіоефір у різні десятиліття – далі у  розповіді.

Читати далі

---

День народження Ольги Тараненко

Опубліковано | 28 Січня, 2022 | Прокоментуй!

Сьогодні відзначає День народження харківська поетеса Ольга Тараненко – лірик пронизливого слова, світлого й глибокого серця, у якому знаходиться місце для всіх і для всього – старого й малого, свого й чужого, ультрамодерного й класичного, для ніжного співчуття й підтримки справжньості – й гострого неприйняття нечесності й ницості…

Ольго Степанівно, Ваші вірші звучать у голові, Ваш образ надихає й не дає схибити на життєвій дорозі, Ваші учні завдяки Вам пишуть про своє сокровенне й найважливіше по різних куточках планети…

Спаси Вас Бог! Безмежна вдячність! Найтепліші й найміцніші обійми для Вас! З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ!!!

Ось тут можна завантажити книжку Ольги Тараненко “Перейми”: https://kharkiv-nspu.org.ua/knyha-poezij-perejmy-olhy-taranenko

---

ОЛЕКСІЙ ЯХНО: «ГОВОРИТЬ ХАРКІВ!» – ТО НА ВСЕ ЖИТТЯ»

Опубліковано | 26 Січня, 2022 | Прокоментуй!

Він написав не одну тисячу інтерв’ю, а власне розлоге дає вперше. Автор 9 книжок краєзнавчих розвідок і ліричних спостережень, виданих  впродовж 2018-2021 років. Присвятив колегам з Харківського обласного радіо збірку римованих бліц-портретів «Пристань, дорога душі і серцю»,  збирає цікаві подробиці про династії, пов’ язані з його рідною Козіївкою на Харківщині. Там 26 січня 1948 року народився Олексій Яхно. Як воно –  не зноситися душею, коли вже й ремінь на репортерському магнітофоні майже перетерся об плече за два десятиліття, а тоді випало йти коридорами влади першим прес-секретарем (тепер частіше кажуть «речником») першого представника Президента України в Харківській області?

Читати далі

---

Світлій пам’яті Володимира Калашника

Опубліковано | 6 Січня, 2022 | Прокоментуй!

Домівка, корінь, віще джерело.

Це Псел, а чи Мануйлівка над Пслом?

Це мить, яка всоталася в рядки,

Чи те, що не вберуть роки й віки?!

Вербальний символ – це верба над Пслом?

Висока хвиля чи легке весло?

Чи в літню спеку квіти лугові?

Чи рос перлини в луговій траві?

Прозорі ранки, згуслі вечори,

Високий стиль осінньої пори,

Лінгвокультурна окидь на словах,

Що їх шепоче Псел, співає птах.

Людське життя, як вишитий рушник:

Все хрестиком лягло, ніхто не зник

Й ніщо не зникло. Світ – велике диво!

А маг – поет Калашник Володимир.

Ріка, весло і світлотіні гра,

Про світлу душу пам’ять не вмира!

                            Олександра Ковальова

                            06.01.2022

---

Перестало битися серце Володимира Калашника

Опубліковано | 6 Січня, 2022 | Прокоментуй!

Пішов Володимир Семенович Калашник, відомий харківський поет, мовознавець, людина енциклопедичних знань і великого серця. Серця, у якому вистачало місця всім – і колегам, і студентам, і тим, хто зустрічався на життєвій дорозі лише раз…
Людина слова, яка служила Слову весь свій вік.
Царство Небесне, вічний спокій і вічна вдячність Вам, Володимире Семеновичу, за тепло й науку!

---

ШИМАЇ ШОВКОВОГО ШЛЯХУ Казахстанські історії

Опубліковано | 29 Грудня, 2021 | Прокоментуй!

Країни здатні повертатися до тебе, якщо перше знайомство з ними не змарнувало сподівань. Це не зустріч давніх приятелів, з якими не знаєш, про що говорити. Обираю ту із 80-х років, яка залишилася у віршах, читаних у радіостудії в доповнення до інформприводу – поетичний фестиваль. Тож згадуватиму колишні незітерті з пам’яті  відчуття й додаватиму яскраві нові.

Чи була в моєму життя країна-розчарування? Так, на стадії союзних республік – Молдова. Спілкування у 80-х з її літераторами в Москві й Коктебелі обіцяло щось виноградно-іскристе й мигдалево-сиропне, як заграний у радіопрограмі «Музична пошта» вальс Євгена Доги з кінофільму «Мій лагідний і ніжний звір». Але не склалося. Стоп! Не написала тоді про Молдову й зараз не варто. Як жартують у сучасному Казахстані, «не буває другого шансу справити хороше перше враження». Ось туди й рухаюся – до Казахстану.

Читати далі

---