Опубліковано | 12 Серпня, 2013 | Прокоментуй!
Рецензія на книгу: О. М. БАНДУРКА, Г. С. БАНДУРКА «УКРАЇНА ОЧИМА УКРАЇНЦІВ»,
«Золота миля», Харків, 2013.
Література в жанрі «подорожей» постала на ґрунті реальних і духовних мандрівок ще на зорі людської цивілізації. Серед найвідоміших мандрівників «по морю людському» і, одночасно, в царині людського духу назвемо Лао Цзи, Конфуція, Будду. Подорожі пілігримів до Палестини почались уже в ІІІ-ІV ст. Найбільш сприятливі умови для мандрівників були створені під час правління халіфа Гарун-ар-Рашида на рубежі VIII- IV ст. Халіф навіть прислав ключі від храму Гробу Господнього та Єрусалиму.Цей екскурс в історичне становлення мандрівки як літературного жанру не випадковий. Адже йдеться про книгу, написану саме в цьому жанрі. Називається вона «Україна очима українців», а написали її Олександр Маркович Бандурка, генерал-полковник міліції, автор багатьох книг на юридичні та кримінальні теми, а також письменник, який має свого читача. В його художніх творах переплелись виразність і пластичність авторського письма з народним гумором, аналізом соціальних причин. Другий автор – онука знаменитого генерала Ганна Бандурка, яка тільки починає свій власний літературний шлях, але вже зарекомендувала себе знанням і вдалою інтерпретацією філософсько-етичних проблем, володінням модерного погляду на актуальні питання сьогодення. Читати даліОпубліковано | 25 Липня, 2013 | Прокоментуй!
Коли одіозні пропутінські демагоги силкуються роздмухувати імперський міф про південь України як «Новоросію», а інші оправдують існування в Одесі пам’ятника Катерині ІІ, називаючи її, мовляв, засновницею міста, то вони, самозрозуміло, не тільки виявляють цілковите незнання (чи свідоме іґнорування?) реальних фактів історії, а й послідовно пробують утверджувати наратив історичної пам’яті, який, замість об’єднувати, плекає штучний конфлікт ідеологій і суспільну напругу на півдні України, найтрагічнішою сторінкю якої стали події 2 травня 2014 в Одесі.
Опубліковано | 14 Липня, 2013 | Прокоментуй!
Майя Львович – знакова постать не лише в культурному та літературному житті Харкова, присутність її творчого духу відчутна далеко за межами нашого міста. М.Львович – член бєларуської спілки письменників, у Бєларусі її знають і шанують. Бєларуська мова – це мова її душі, як і українська. Тож і книги виходять відразу двома мовами: українською і бєларуською, як дихається, так і пишеться. Так вибудовується її духовний Єрусалим, ідеальна Батьківщина – ідеальна «Літва», що є водночас Бєларуссю і Україною. Читати далі
Опубліковано | 4 Липня, 2013 | Прокоментуй!
Достовірність «Історії Русів» як джерела історичних фактів поставили під сумнів уже засновники української модерної історіографії, дарма, що вони були під могутнім впливом цього загадкового тексту. Якщо 5-томна «Історія Малоросії» Миколи Маркевича іще дослівно спирається на описаних в «Історії Русів» «історичнх» подіях та наративах, то Михайло Максимович, Микола Костомаров чи Пантелеймон Куліш уже ставляться до цих інформацій з великою обережністю, а то і з численними застереженнями. Читати далі
Опубліковано | 24 Червня, 2013 | 1 коментар
У Харківській письменницькій організації пройшли загальні збори, де з-поміж іншого було порушено проблему взаємин із редакцією журналу «Березіль» і подальших перспектив його існування. Зважаючи на серйозність справи та потребу узгодження низки фінансово-правових питань із керівництвом НСПУ, збори переважною більшістю голосів ухвалили відповідне рішення звернутися до Секретаріату (витяг із протоколу можна прочитати тут). Утім, очільники НСПУ наразі обирають страусину позицію. Із роздумами про журнал і довкола нього ділиться Володимир Субота, який головував на зборах. Читати далі
Опубліковано | 20 Червня, 2013 | Прокоментуй!
Хто читав бодай деякі фраґменти із розлогої (та аж ніяк не вичерпної) добірки літературознавчої та культурософської есеїстики Ігоря Костецького, яку я запропонував українському читачеві упродовж 2007 ta 2008 рр. на сторінках журналу «Кур’єр Кривбасу», той мав нагоду перконатися у насправді подиву гідних масштабові та глибині ерудиції цього блискучого, та досі недооціненого земляками літератора й мислителя. Читати далі