Рецензії

Олександра Ковальова. Можна й справді проміння вдихати

Опубліковано | 9 Травня, 2015 | Прокоментуй!

   (Рецензія на книжку Віктора Тимченка «Земля і небо наяву», Харків: Крок, 2015)

 

         Ява, вона у кожного своя, як і уява. Ми дивимося на одне й те саме, а бачимо різне. Корінь різнобачення не лише в нас, недосконалих та непослідовних, він не в меншій мірі присутній і в самій яві.

«Земля і небо наяву» – нова книга патріарха харківського поетичного цеху Віктора Тимченка. Назва дуже промовиста. У ній і етико-естетична позиція ліричного героя, і мужня спромога бачити світ таким, яким він є. А ще тут багато, дуже багато простої людської любові до життя.  Читати далі

---

Ігор Михайлин. Студентський театр: чудо на п’ятому поверсі

Опубліковано | 20 Квітня, 2015 | Прокоментуй!

Проф. І. Михайлин розмірковує над виставою “Чайка”, презентованою нещодавно студентами Харківського національного університету мистецтв імені І. П. Котляревського. Читати далі

---

Міхаель Целлер. Буває час лякливий

Опубліковано | 24 Вересня, 2014 | Прокоментуй!

Рідко назва «Харків» з’являлася в німецьких ЗМІ так часто, як в останні місяці. Місто знаходиться на крайньому сході України десь за двадцять кілометрів від кордону з Росією, на початку цього року воно потрапило якраз у центр геополітичних конфліктів.  Повстання українського народу проти свого уряду, пов’язане з поняттям «Київський майдан», на сході раптом перетворилося на майдан війни.  Те, що здавалося неможливим після семидесяти років миру, нехай іноді й зловісно холодного, стало дійсністю: Війна! У Європі знову панує війна! Вона проводиться сучаними засобами вбивства, у ній уже загинули тисячі людей.

І в цей час у місті Харкові  було видано дві  книги німецької лірики, видано в двомовному варіанті німецькою та українською мовами. Читати далі

---

Ігор Михайлин. Подорож у прірву і назад

Опубліковано | 9 Травня, 2014 | Прокоментуй!

Рецензія на книгу: Ткаченко Г. П. І засурмив тертій ангел…: Роман /Ганна Ткаченко : — Х. : Тім Пабліш Груп, 2012. — 200 с.

Про чорнобильську катастрофу в українській літературі написано чимало. Крім віршів багатьох поетів, які писалися відразу й згодом після аварії, найбільш відомі твори — це документальна повість Юрія Щербака «Чорнобиль» (1987), поема-мозаїка Івана Драча «Чорнобильська мадонна» (1988), роман Володимира Яворівського «Марія з полином наприкінці століття» (1988). У російській літературі найбільш прикметне явища — трагедія Володимира Губарєва «Саркофаг» (1986). У білоруській — книжка Світлани Алексієвич «Чорнобильська молитва» (1997), яку українською мовою переклала Оксана Забужко, давши творові (за погодженням з авторкою) назву «Чорнобиль: хроніка майбутнього» (1998).

З 1991 року Ліна Костенко як член експедиції по збереженню пам’яток чорнобильської культури бере участь у дослідженні катастрофи та її наслідків. У 2011 році в римському видавництві «Віелла» вийшла в світ її книжка «Зоря на імʼя Полин : пам’ятаючи про Чорнобиль». До книжки увійшли вірші Ліни Костенко, її кіносценарій «Чорнобиль : Тризна» в перекладах італійською, наукові праці українських та італійських дослідників Чорнобильської катастрофи. Книжка українських повістей про Чорнобиль Ліни Костенко перебуває все ще в процесі написання. На перешкоді до її завершення постає складність теми й безкінечне надходження нових матеріалів.

Напевне, несправедливо буде забути в цьому ряду й українську публіцистику, от хоча б статті Олеся Гончара «То звідки ж взялася «Звізда Полин» (1987) і Ліни Костенко «Україна як жертва і чинник глобалізації катастроф» (2003), тим більше, що Ганна Ткаченко підхоплює головну інтенцію класиків — тлумачити Чорнобильську катастрофу в Біблійному контексті, у вселенському масштабі. Читати далі

---

Ігор Михайлин. Мовчазне покоління заговорило

Опубліковано | 10 Березня, 2014 | Прокоментуй!

І. Найважливіше завдання літератури

Розвинута література нагадує океан. Є в ньому свої глибини й мілини, затоки й острови, над нею то повіває легенький вітерець, утворюючи штиль, то віють потужні буревії, які спричинюють шторм. У гарній, багатій літературі є все. До числа таких багатих, всебічно розвинутих, заможних літератур світу належить українська література. Вона бурхливо розвивається й сьогодні. Читати далі

---

За що і як любити життя?

Опубліковано | 3 Січня, 2014 | Прокоментуй!

Ткаченко Г. П. Врятоване життя : Повість та оповідання

/ Ганна Ткаченко. — Х. : Тім Пабліш груп, 2013. — 284 с.

Коли прочитаєш гарну книгу, то хочеться, щоб її прочитали всі. Таке відчуття я пережив, закривши останню сторінку книжки Ганни Ткаченко «Врятоване життя». У ній зібрані різноманітні твори авторки — повість і п’ять оповідань. Що ж їх об’єднує? І чи відбулася книжка? Адже вона повинна являти собою художню цілісність, а не збірку творів, які випадково опинилися під однією обкладинкою. Читати далі

---